Маленькі лідери «Європейського зеленого курсу»: українські діти ведуть громади до екологічного майбутнього

Чи можуть діти вести свої громади до більш екологічного та сталого майбутнього? Так! Від лісистих схилів Закарпаття до невеликих міст Тернопільщіни молоде покоління сприяє на практиці впровадженню «Європейського зеленого курсу» щодо економіки замкненого циклу, сталих продовольчих систем та кліматично-освічених громад. Вирощування багатої на вітаміни мікрозелені в школах для просування ідей здорового харчування, очищення забруднених берегів річок для захисту гірських екосистем – всі ці досягнення стали можливими завдяки натхненню та настановам місцевих громадських організацій. Вони доводять, що підтримка ЄС, надана через DIXI Group для поліпшення екологічного врядування в Україні, досягає навіть найвіддаленіших громад, перетворюючи великі кліматичні цілі на значущі повсякденні дії.

Від насінинки до тарілки: маленькі вчені в дії

У місті Бучач Тернопільської області громадська організація «ПроЛайф Україна» запровадила інноваційну систему вирощування мікрозелені в місцевій гімназії, інтегрувавши її як в освітній процес, так і в шкільне харчування. Використовуючи гідропоніку (безґрунтову технологію, за якої рослини ростуть у воді, збагаченій поживними речовинами), школярі саджали, доглядали та збирали мікрозелень: редиску, горох, броколі та соняшник. Ці свіжі паростки, зібрані через 7–14 днів після проростання, багатші на вітаміни та антиоксиданти, ніж дорослі рослини, при цьому вирощуються з мінімальною кількістю води та без пестицидів. Включені до шкільних обідів, ця зелень стала для учнів смачним нагадуванням про їхні зусилля.

«Наша ідея полягала в тому, щоб поєднати екологічну освіту, здорове харчування та практичні заняття для дітей, оскільки це дає значні результати», – пояснює Віталій Костянець, проєктний менеджер організації. «Мікрозелень дає дітям можливість побачити результати своєї праці вже за кілька днів, зрозуміти користь для здоров’я та навчитися доглядати за рослинами і природою».

Дев’ятирічна Дарина поділилася своїм захопленням: «Разом із вчителями та однокласниками ми посадили насіння редиски, гороху, броколі та соняшнику, налаштували лампи, поливали рослини і спостерігали, як вони ростуть. Ми були справжніми маленькими вченими. Ми додавали мікрозелень до салатів і бутербродів – вона смачна і соковита. Мені найбільше сподобалася трохи солодка мікрозелень гороху. Було приємно знати, що ми виростили це самі», – з гордістю згадує дівчинка.

Поряд з практичними заходами, «ПроЛайф Україна» організувала інтерактивні освітні семінари для понад 40 учнів на теми сталого розвитку, здорового способу життя, екологічних інновацій та ролі мікрозелені як поживного «суперпродукту майбутнього». «Завдяки цій організації наші учні почали ставити більше запитань, цікавитися походженням продуктів і замислюватися над тим, що вони їдять», – зазначає Андрій Товпига, директор Бучацької гімназії.

Діяльність організації викликала великий інтерес з боку інших шкіл та громад регіону, які прагнуть повторити її екологічний підхід, довівши, що навіть з обмеженими ресурсами невеликі громади можуть впроваджувати сучасні, сталі рішення. «Завдяки ініціативам, що фінансуються ЄС, таким як «Мікрозелень для дітей», ми сприяємо екологічній обізнаності, навичкам сталого розвитку та відповідальному ставленню до ресурсів», – підсумовує Віталій. «Такі громадські організації, як наша, здатні швидко виявляти місцеві проблеми, пропонувати інноваційні рішення та об’єднувати громади навколо спільної мети, стаючи каталізаторами змін, які поступово формують нову якість життя на місцях».

Лідери у сортуванні відходів та охоронці чистих річок

Тим часом у Закарпатській області громадська організація «Солідарність Є» вирішує проблеми поводження з відходами у Великобичківській громаді, де незаконне скидання відходів та забруднення річок вже давно загрожують довкіллю. Ініціатива за фінансування ЄС «Сортуй – рятуй Карпати» поєднує освітні та практичні заходи, орієнтовані на школярів як ключових агентів змін.

В результаті адміністративної реформи громада Великого Бичкова була розширена і тепер включає два селища міського типу та сім сіл, що робить управління відходами одним із ключових викликів для цієї місцевості. Мешканці часто викидають побутові відходи в навколишні ліси, луки або вздовж річок. Так утворюються стихійні звалища, які засмічують ґрунт і ґрунтові води – основне джерело питної води для мешканців – і залишають після себе довготривале забруднення пластиком та алюмінієм. Хоча місцеві органи влади готові впроваджувати стійкі рішення щодо сортування та переробки відходів, обмежені муніципальні ресурси не дозволяють розширити ці зусилля для задоволення потреб громади.

«Ми прагнули підвищити обізнаність громади про правильне поводження з відходами та навчити майбутні покоління відповідальності за вплив на навколишнє середовище», – пояснює ініціативу Ірина Мацепура, голова організації.

В основі проєкту лежало залучення дітей та молоді. Учні брали участь в еко-уроках, які підкреслювали важливість захисту карпатської екосистеми та відповідального поводження з відходами. Ці заняття не були виключно теоретичними: встановлення контейнерів для екологічного сортування в школах навчило дітей відповідального поводження з відходами, що потім продовжилося в їхніх родинах. Понад 60 учнів та вчителів стали найактивнішими учасниками громадського прибирання річки Апшиця в селі Верхнє Водяне, збираючи сміття та на власні очі спостерігаючи вплив забруднення на місцеві водойми.

«Ми також встановили два пункти збору та сортування відходів у селах Великий Бичків та Верхнє Водяне, які дозволяють розподіляти скло, пластик та алюмінієві банки», – продовжує Ірина. «Пункти були розташовані в межах легкої досяжності для домогосподарств, і мешканці швидко помітили переваги: сортування значно зменшило обсяг побутового сміття». Встановлені пункти сортування та успіх ініціативи надихнули організацію розширювати діяльність і на інші населені пункти, планувати нові ініціативи з компостування та подальші кампанії з прибирання.

На шляху до зеленого майбутнього

Ці ініціативи доводять, що значний екологічний вплив не завжди починається з грандіозних політичних заходів. Іноді все зароджується з того, що дитина садить насіння в класі або підбирає пластикову пляшку на березі річки. Українські громадські організації, такі як «Солідарність Є» та «ПроЛайф Україна», демонструють, що надання дітям і молоді можливостей дбати про своє довкілля закладає основу для довгострокових змін. Це зумовлює стійкість та життєздатність громад, а також розширює їхні екологічні цілі, зокрема, на Європейський зелений курс.

Авторки: Вольга Прохарава, Катерина Пироженко

[popular_posts columns_xl=”4″ columns_l=”4″ columns_m=”3″]