Як персональна асистентка змінила життя родини з Сум

Ірина Євтухова та її син Дмитро мешкають у Сумах. Живуть удвох, і хоча Дмитру вже 22 роки, Ірина не може залишати його без нагляду надовго – юнак має інтелектуальні порушення. Завдяки проєкту “EU4Youth – Працевлаштування молоді в час кризи: програма персональних асистентів для підтримки осіб з аутизмом, інтелектуальними порушеннями та психосоціальною інвалідністю в Україні” в їхньому житті з’явилася персональна асистентка Юлія Остапенко. Вона допомагає родині жити повноцінно, а Ірині – знову відчути свободу.

Ірина Євтухова з Сум – неймовірно сильна жінка, для якої кожен день є викликом і нагодою водночас. Вона – мама Дмитра, молодого хлопця з інтелектуальними порушеннями, якому скоро виповниться 22 роки. І хоча сьогодні Ірина працює двірничкою, її перша професія – вчителька української мови.

“У минулому житті я була педагогом, а зараз працюю двірничкою”, – зізнається Ірина. Вона поєднує свою роботу з безперервною турботою про сина: “Ходжу на роботу разом із Дмитром, тому що він потребує постійного нагляду. Це виснажливо. Він не розмовляє і не може обслуговувати себе самостійно”.

Серед щоденного марафону втоми та стійкості Ірина отримала можливість, яка змінила її життя. Вона дізналася про програму підтримки від громадської організації “Феліцитас Суми”, де Дмитро відвідує заняття. Одного дня Ірині запропонували те, про що вона навіть не могла мріяти – персональну асистентку для сина.

Так у їхнє життя прийшла Юлія Остапенко – асистентка, яка стала справжнім промінчиком світла для сім’ї Євтухових. “Мою радість не передати словами, – каже Ірина. – Юлія з нами пів року, а я вже за нею сумую. Вона знайшла спільну мову з Дмитром, і я нарешті можу спокійно видихнути”.

Щоденні прогулянки в парку, катання на тролейбусі, екскурсії містом – це лише частина того, що асистентка робить для Дмитра. Ірина ділиться з усмішкою: “Вони гуляють годинами, а я знову можу працювати, поїхати на город, в лікарню або просто в магазин. Такі помічники – це неоціненна допомога”.

Допомога Ірині Євтуховій та її сину Дмитру стала можливою завдяки проєкту “EU4Youth – Працевлаштування молоді в час кризи: програма персональних асистентів для підтримки осіб з аутизмом, інтелектуальними порушеннями та психосоціальною інвалідністю в Україні”, що здійснюється за фінансової підтримки ЄС та Міністерства закордонних справ Литви в межах програми “EU4Youth Phase III: Молодіжна зайнятість та підприємництво”. Програма реалізується Центральним агентством з управління проєктами (CPVA, Литва) в Україні та інших країнах Східного партнерства.

Мета проєкту – посилити стійкість української спільноти до наслідків війни РФ проти України, особливо серед молоді. Крім того, проєкт спрямований на підвищення спроможності студентів, випускників і молодих спеціалістів (у сфері соціальної роботи, педагогіки, психології та інших професій), надаючи їм досвід роботи та вдосконалюючи їхні навички відповідно до реалій воєнного часу.

Станом на сьогодні 271 молода людина пройшла навчання за цією програмою. 98 із них, зокрема Юлія Остапенко, стали персональними асистентами, допомагаючи людям із психосоціальними й інтелектуальними порушеннями.

Історія Ірини та Дмитра – одна з багатьох. Вона про те, як простий акт допомоги може змінити життя та повернути відчуття свободи. Ірина знову дивиться в майбутнє з надією, знаючи, що поруч є ті, хто підтримає її родину.

Оригінальну історію опубліковано на Rama.com.ua

[popular_posts columns_xl=”4″ columns_l=”4″ columns_m=”3″]