Політика ЄС

Європейська політика сусідства (ЄПС) регулює відносини ЄС із 16 найближчими східними та південними сусідніми країнами.

Східне партнерство

Східне партнерство – це спеціальний східний вимір Європейської політики сусідства. Цю ініціативу було запущено у 2009 році. Мета партнерства – зміцнювати та поглиблювати політичні й економічні відносини між Європейським Cоюзом, державами ЄС та шістьома країнами Східного партнерства: Азербайджаном, Білоруссю, Вірменією, Грузією, Республікою Молдова та Україною.

Новий порядок денний на період після 2020 року

Упродовж багатьох років Східне партнерство сприяє зближенню ЄС та країн Східного партнерства. В листопаді 2017 року на Саміті Східного партнерства було ухвалено спільну програму реформ під назвою «20 результатів до 2020 року». Цей амбіційний план дій був спрямований на досягнення відчутних результатів у країнах та покращення життя людей у чотирьох ключових сферах: (1) зміцнення економіки; (2) покращення якості державного управління; (3) зміцнення зв’язків; та (4) зміцнення суспільства. Також програма була орієнтована на реалізацію наскрізних цілей у сфері громадянського суспільства, ЗМІ, стратегічних комунікацій та гендерних питань.

Новий порядок денний почали напрацьовувати у 2019 році на основі широких та інклюзивних консультацій. Результатом стала Спільна комунікація «Політика Східного партнерства після 2020 року: зміцнення стійкості – Східне партнерство на спільне благо» та Висновки Ради щодо політики Східного партнерства після 2020 року, які визначили новий порядок денний партнерства навколо п’яти довгострокових політичних цілей:

разом заради стійкої, сталої та інтегрованої економіки;
разом заради підзвітних інституцій, верховенства права та безпеки;
разом заради екологічної та кліматичної стійкості;
разом заради стійкої цифрової трансформації;
разом заради стійкого, справедливого та інклюзивного суспільства.

Порядок денний, ухвалений у липні 2021 року, викладений у Спільному робочому документі «Відновлення, стійкість і реформи: пріоритети Східного партнерства після 2020 року». Він структурований навколо двох компонентів: інвестицій та врядування. Ключовий елемент – інвестиційно-економічний план обсягом 2,3 млрд євро у формі грантів, змішаного фінансування та гарантій, з потенціалом мобілізувати до 17 млрд євро державних і приватних інвестицій. План передбачає низку флагманських ініціатив у державах Східного партнерства. А компонент щодо врядування покликаний підтримати інвестиції та сприяти зміцненню стійкого і справедливого суспільства. Станом на 1 січня 2025 року було мобілізовано 14,5 млрд євро через двосторонні й регіональні гранти, змішані фінансові операції та гарантії. Ці кошти забезпечують підтримку державних і приватних інвестицій у сферах транспорту й енергетики, доступу до фінансування для мікро-, малих і середніх підприємств, екологічної стійкості, цифрової трансформації, охорони здоров’я та розвитку людського капіталу.

10 основних цілей до 2025 року

У рамках порядку денного було визначено 10 основних цілей до 2025 року як майбутні пріоритетні заходи:

Інвестиції в конкурентоспроможну та інноваційну економіку – підтримка 500 тис. малих і середніх підприємств;
Інвестиції в зміцнення верховенства права – всі високопоставлені чиновники декларують свої економічні активи, а їхні звіти перевіряються;
Інвестиції в стале та «розумне» сполучення – будівництво та модернізація 3 тис. км основних автомобільних доріг і залізниць;
Інвестиції в людей та суспільство знань – 70 тис. можливостей індивідуальної мобільності для студентів і викладачів, дослідників, молоді та молодіжних працівників;
Інвестиції в безпеку та кіберстійкість – зміцнення структури для виявлення й усунення гібридних загроз; посилення потенціалу партнерів щодо підвищення кіберстійкості та боротьби з кіберзлочинністю;
Інвестиції в сталу енергетику – 250 тис. домогосподарств скоротять споживання енергії щонайменше на 20%;
Інвестиції в довкілля та клімат – ще 3 млн людей отримають доступ до безпечного водопостачання; контроль та покращення якості повітря в 300 містах;
Інвестиції у сферу охорони здоров’я – вакцинація 850 тис. медиків, покращення умов їхньої праці, обладнання й засобів терапії;
Інвестиції в інклюзивне, гендерно рівне й різноманітне суспільство та стратегічні комунікації – підтримка 2,5 тис. місцевих організацій громадянського суспільства, 120 незалежних ЗМІ та 2 тис. журналістів;
Інвестиції в цифрову трансформацію – 80% домогосподарств отримають доступ до високошвидкісного інтернету.

Пріоритетні напрями співпраці на 2025-2027 роки

Останні роки стали періодом суттєвих випробувань і викликів для країн Східного сусідства ЄС. Україна перебуває на передовій російської збройної агресії й гібридних атак, тоді як цілий регіон переживає наслідки докорінно зміненої геополітичної реальностіі. У цьому контексті гнучкість політичної рамки Східного партнерства сприяла проведенню ключових реформ, посилила стійкість інституцій та суспільств і надала підтримку всім зацікавленим сторонам, виходячи за межі міжурядових відносин.

Усі країни Східного партнерства – Азербайджан, Вірменія, Грузія, Республіка Молдова, Україна та громадянське суспільство Білорусі – користуються перевагами політичної рамки Східного партнерства, незважаючи на різні шляхи й амбіції щодо ЄС. Східне партнерство й надалі підтримуватиме Україну та Молдову, а також Грузію, якщо країна повернеться на європейський шлях і здійснюватиме демократичні, прозорі та сталі реформи.

У майбутньому Східне партнерство й надалі базуватиметься на своїх ключових принципах: дотриманні умов, інклюзивності, індивідуальному підході до кожного партнера та принципі «більше зусиль – більше підтримки». Демократія, права людини, базові цінності та верховенство права залишаються фундаментом політики Східного партнерства.

Для ефективної реакції на поточні виклики середньостроковий політичний порядок денний Східного партнерства було адаптовано та зміцнено у ключових пріоритетних напрямах:

Сприяння процесу розширення ЄС, при якому Східне партнерство підтримуватиме Україну та Молдову, а також Грузію (за умови повернення країни на європейський шлях і здійснення демократичних, прозорих та сталих реформи відповідно до принципів євроінтеграції) на їхньому шляху до вступу в ЄС, а також допомагатиме партнерам у проведенні реформ згідно зі стандартами ЄС, зокрема у сферах верховенства права та фундаментальних прав;
Посилення регіональної співпраці у сферах безпеки, демократії та суспільної стійкості для протидії зростаючому рівню гібридних загроз і дезінформації в регіоні;
Стимулювання соціально-економічного розвитку, «зеленої» трансформації, регіональної інтеграції та зв’язку. Цк сприятиме довгостроковим перетворенням, що стануть основою інвестицій ЄС через ініціативу «Global Gateway» та інвестиційно-економічний план Східного партнерства;
Посилення взаємодії з молоддю та громадянським суспільством, включаючи правозахисників як у країнах, так і в екзилі.

Розширення

Три країни Східної Європи – Україна, Молдова та Грузія – наразі перебувають у процесі вступу до ЄС.

Приєднання до ЄС – це процес, заснований на заслугах. Щоб стати державою-членом, кожна країна має виконати одинакові умови та пройти одинакові етапи.

Україна подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, за нею це зробили Грузія та Республіка Молдова 3 березня. У червні 2022 року Європейська рада надала Україні та Молдові статус кандидатів і визнала європейську перспективу Грузії. У грудні того ж року Європейська рада ухвалила рішення розпочати повноцінні переговори про вступ з Україною та Молдовою, а також надати Грузії статус кандидата. Втім, у червні 2024 року Європейська рада дійшла висновку, що курс дій грузинського уряду ставить під загрозу європейський шлях країни, що призвело до призупинення процесу вступу.

Додаткова інформація

Східне партнерство : Рада Європейського Союзу

Східне партнерство: Європейська служба зовнішніх дій Східне партнерство: Генеральний директорат з питань розширення та Східного сусідства (DG ENEST)